Вже Ісуса засудили,багряницею покрили,
Бога-Сина бичували і терниною вінчали.
Мати Божа з ним терпить,серце крається, болить,
Бачить Синову дорогу , просить помочі у Бога.
Людська ненависть зростає, хрест на плечі накладає
Гріх Царя в обличчя б"є,торжествує і плює.
Мати думає про сина,їй ввижається дитина:
Добра, чуйна,не зрадлива,і покірна й справедлива.
Ісус вперше упадає,Мати Божа завмирає,
Просить Бога і благає,бо надію в серці має.
Доки дійдуть до кінця,то пом"якнуть їх серця,
Сина Божого не вб"ють,гріх на душу не візьмуть.
Ось дорога повертає,Матір Сина тут чекає,
Погляд Йсуса заяснів,свою Маму він зустрів,
Я з тобою любий Сину,дорога моя дитино,
Хочу я життя віддати,щоб Тебе урятувати.
Киринеєць приступає,нети хрест допомагає
Ісус тяжко поступає,слід кривавий залишає.
Мати Божа у знемозі ,на отій страшній дорозі,
Плаче бідна і ридає,бо невинний Син страждає.
Бруд Ісуса покриває,а піт очі заливає,
Верніка приступає і обличчя витирає.
Мати Божа добре знає,хто з Ісусом співстраждає,
Нагороду в небі має,того Бог благословляє.
Ісус знову упадає,Він болючі рани має,
Мати Божая терпить, Сина Біль Її болить
О мій Сину дорогий,який в Тебе хрест тяжкий,
Як би я твій Хрест понесла,була б легша путь та хресна.
Серед хвиль гріха і крові заяснів потік любові,
То жінки побожні плачуть,бо тяженьку муку бачуть
Божа Мати плаче з ними,над стражданнями страшними,
Над Ісусом і над нами, і над людськими гріхами.
Ісус втретє упадає,та встає і поспішає
Волю Божу він сповняє ,чашу страсну допиває.
Мати з Сином співстраждає,та іще надію має,
Що зупинять смертну путь,Сина Божого не вб"ють.
Вийшли на Голготу гору,Цар показує покору,
Одяг з нього там зривають, рани Божі обнажають.
Мати Божа задрижала,бо Ісуса біль пройняла,
Ой дитино моя мила,я б Тебе від всіх закрила.
Жертву підняли на Хрест,плачуть Ангели з небес,
Бог на Сина споглядає і його життя приймає.
Серце рветься із грудей,Він спасав усіх людей,
Сину мій,моє життя,як без Тебе буду я.
Вже Ісуса з Хреста зняли,Тіло Матері віддали,
Син на лоні спочиває,Мати тужить і ридає,
Мертве Тіло пригорнула,ще раз біль страшну відчула,
Сиротою Матір стала,Йсуса Богові віддала.
Сама Тіло зповила,сама в гріб Його зложила,
Останній раз поцілувала, і все життя його згадала,
Згадала Ясла й Вефлиєм,як славно стрів Єрусалим,
Ніде Ісуса не прийняли,в чужому гробі поховали.
Ісус за нас життя віддав, за гріх людський Він постраждав,
І щоб могли ми вічно жити,Бог мусів кров свою пролити,
О Мати Божа,Ти страждала,своє дитя на смерть віддала,
Та волю сповнила з небес,з Ісусом разом йшла на Хрест.
Зоря нова над світом стала,як Слава Божа з гробу встала,
Усі апостоли радіють,щаслива Матінка Марія,
Простила всіх,як Син простив і любить нас,як Він любив,
І радість ллється із небес,Твій Син Воскрес,Христос Воскрес!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 11/9/1912
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 4894 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Против Троицы. (2008) - Сергей Дегтярь Это произведение рождалось тогда, когда я переосмысливал догмат троицы и хотел верить только в Единого Бога - Вс-вышнего. Я думал, что не могу и не хочу больше оставаться в противоречиях и не хотел разделяться в христианстве. Это было, наверное, подготовкой к тому, что в дальнейшем мне придётся покинуть христианство, чтобы не страдать за одних и не быть в противоречиях с другими. Ведь известно всем, что в христианстве много течений. Одни признают Бога в единственном числе, а другие - во множественном. В пятидесятничестве я впервые задумался кому нужно молится, а кому не следует. Но, так получалось, что я молился то одному, то второму, то третьему. Каждое из лиц претендовало на свою исключительность и божественность. Я боялся обидеть то одного, то другого, то третьего. Во мне была путаница. Я хотел, чтобы Бог был единственным, но, христианство преподносило непонятное учение о трёх лицах, но одном Боге. Я не хотел противоречий. Я думал, что должен быть Единственный Вс-вышний, но мне говорили, что Отец и Сын и Святой Дух - равны во всём, поэтому Я молился им, а не Ему. С 1996 года по настоящее время я изучил практически все конфесии в христианстве. Я двигался к Богу в познании всех трёх и в результате этого прошёл немало учений. Мне всё это так надоело, что сейчас я не хочу более думать обо всём этом.
Я больше не хочу говорить о Троице и лицах в ней. Мне нужен лишь один Вс-вышний. Пусть Он будет моим оплотом спасения в этом мире.
Я покинул христианство и больше не хочу в него возвращаться. В нём много противоречий. Лучше уж ощущать себя не знающим ничего, кроме Христа распятого, как говорил ап. Павел.
